Здавна гончарне виробництво вважалося почесним ремеслом. Завдяки йому в нашому побуті з'явився міцний посуд, незвичайні прикраси та перші будматеріали. І якщо зараз будівельники звикли купувати готові вироби, то наші предки власноруч створювали кожен елемент комфортного житла.
З того часу багато чого змінилося. Виробництво цегли ручного формування залишилося на заводах, що пережили десятиліття, і в пам'яті історії будівництва. Адже цей захоплюючий процес напевно припаде до душі майстру на всі руки. Маючи заміську ділянку, ви можете власноруч внести частинку своєї душі у зведенні альтанок, невеликих будівель та дизайнерських інсталяцій.
В основі виготовлення блоків є високоякісна глина. Вона має бути чистою, адже від цього залежить довговічність майбутнього матеріалу. Тому, якщо ви виявили неподалік своєї ділянки родовище глини, не поспішайте заповнювати їй тачки - спочатку протестуйте якість. Хороший варіант сировини виключає у складі камінчики, гальку, землю, вапняк та сміття.
Необхідною умовою перевірки глини є рівень її жирності. Для його визначення невелика кількість сировини змочують водою, доки вона не почне прилипати до рук. Потім з отриманої маси скочують кулю діаметром 5 см і десятисантиметровий пласт товщиною 1 см. Вироби залишають на пару діб у тіні на відкритому повітрі, поки вони не висохнуть. З часом матеріал тестують на міцність. Тріщини, що проступили - вірна ознака того, що глина жирна і для виготовлення цеглин знадобиться додавання дрібного піску. Якщо тріщин немає – киньте кулю з висоти 1 м на асфальт без зусиль: у випадку, коли вона залишиться цілою – глина ідеальна. Зовсім суха глина проявляється в крихкості виробу: у такому разі її розбавляють жирнішим складом. Він досягається за рахунок розмочування глини водою до консистенції сметани. При необхідності суміш додають річковий пісок або жирну глину з розрахунку 5 частин піску на 1 частину глини. Врахуйте, що поданий розрахунок неточний, адже всі види сировини мають різний склад, тому для досягнення результату доведеться поекспериментувати. При бажанні до суміші можна додати пластифікатори та інші види добавок, здатних поліпшити експлуатаційні характеристики цегли.
Важливим етапом у приготуванні блоків є підготовка місця для роботи. Воно має бути сухим і, бажано, розташовуватись недалеко від покладу глини. У процесі виробництва знадобляться дошки, молоток, ножівка, рулетка, косинець, перфоратор, ємність для розчину, будівельна тачка. Залежно від структури ґрунту визначаються й самі інструменти: або ломи з кирками, або лопати. Сировину навантажують на візок та транспортують до пункту призначення.
Для подальшого формування цегли визначтеся зі способом виробництва. Він ділиться на 2 види: необпалений та обпалений варіант. Нижче кожен із них розглядається докладніше.
Необпалена цегла (сирець) за кольором нагадує суху глину. Він не вимагає випалу, тому вважається, що за своїми властивостями поступається обпаленим аналогом. Технологія виробництва такого сирцю проста. Насамперед виготовляється форма з дощок 20-22 см і 2 листів фанери. Універсальні параметри комірок – 20х120х65 мм. Передбачені виступи для порожнеч у верхній та нижній кришці дозволяють надалі ідеально зчеплювати продукт із розчином. Усі частини конструкції з'єднуються 5-6 сантиметровими цвяхами, крім верхньої кришки. Перед заповненням форму змочують водою і присипають дрібним пилом або цементом – надалі такий захід дозволить безперешкодно виймати блоки. Розкладена в осередках суміш накривається кришкою і сохне протягом кількох днів. Через деякий час кришка знімається і вироби продовжують сохнути додаткову добу. І тільки після всіх описаних процесів цегла обережно витрушує з осередків і залишає досушуватися.
У жодному разі не варто залишати форми із сумішшю досушуватись на сонці, інакше матеріал зіпсується. Краще передбачити для цих цілей добре провітрюване приміщення. Тривалість сушіння залежить від розмірів, температури та вологості повітря, тому варіюється від 6 до 15 днів. У процесі виготовлення цеглини сідають на 15%.
Другий спосіб формування саморобної цегли значно складніший за першу. Для будівництва цілого будинку буде потрібно дуже багато зусиль, а ось для ремонту або зведення малих будівель - зусилля будуть цілком виправдані. Вам знадобиться 200-літрова бочка з ручками, адже на заводах для таких цілей існують спеціальні печі.
Перед процесом попередньо готують яму глибиною 50 см і розводять багаття. Потім встановлюють бочку без дна на цегляних або металевих ніжках висотою 20 см. Вжиті заходи забезпечать бажаний випал виробів і дозволять постійно підтримувати полум'я.
Цеглини укладають один на інший на невеликій відстані для рівномірного обігріву та циркуляції гарячого повітря. По заповненню бочки її накривають металевою пластиною, щоб уникнути холодного повітряного потоку. Впродовж 18-20 годин постійно підтримується вогонь. Потім цеглу залишають остигати на 5 годин і тільки після цього кришку бочки можна відкрити і перевірити новий матеріал. Охолоджений продукт розколюють на 2 частини та вивчають структуру, колір і звук: перші два критерії повинні бути однорідними, а останній – дзвінким. Додатковою перевіркою вважають занурення уламків будматеріалу у воду на кілька годин. Якісний продукт після такого експерименту не зруйнується.
Займаючись виробництвом цегли ручного формування, дотримуйтесь основних заходів безпеки: не ставте бочку біля займистих виробів, контролюйте постійний температурний режим, не торкайтеся поверхні саморобної печі руками та захистіть доступ тваринам і дітям до розпечених предметів. У разі непередбачених ситуацій у вас під рукою обов'язково має бути аптечка та чіткий план евакуації.
Отже, робити цеглу штучно своїми руками можливо, та й загалом це – цікаво. Однак для масштабного проекту результат виходить значно дорожчим і довшим за масове виробництво. Тому, якщо ви налаштовані придбати велику партію якісної цегли в обмежений термін, не втрачайте можливості звернутися до наших менеджерів. Точний розрахунок, грамотна консультація та додаткові знижки дозволять вам купити цеглу найвищої якості без додаткових витрат.
